Усім хто любить кіз і людей місцями буде сумно читати.
Живе собі Наташа, хороша така й активна дівчина, працює сама на себе, кермує автівкою, виховує сина. Минулого літа купила собі дачу, недалеко від міста, недалеко від Хрінників, посеред лісу. За безцінь, стара хата, свіжа трава й молода коза бонусом)
В салоні Наташі працює хлопець з Єгипту. Давно працює, вже навіть зиму пережив. І от минулими вихідними їдуть вони всі на пікнік.
Тим хто любить кіз - краще наступний абзац не читати.
Їдуть вони всі робити шашлик і плов з тієї кози. Наташа її не виховує, жалю особливого не чує, а єгипетський хлопець щасливий - скоро відчує смак далекого дому, запах печеної кози) Повечеряли вони смачно, українці - сиром і овочами, єгипетський кухар - своїм ароматним пловом у великій кількості))) все дісталося йому. Наташа таки зізналася - коза померла даремно, не вартує її мясо її смерті.
Тим хто любить людей - краще наступний абзац не читати.
А ввечері Наташі подзвонив колишній власник дачі. Просто подзвонив, поговорити. Старий дідусь продав хатку після смерті дружини й поїхав до дітей в Донецьк. Дуже скучає зараз за тихим лісом і тихи небом. Про козу не питав.
Немає коментарів:
Дописати коментар