25 липня - кладовище

Зовсім короткий пост. В Гаражджі, на центральній алеї нові поховання. Чотири свіжі могилки. Біля однієї сиділа навприсядки ще молода жінка, вся в чорному. Мама, напевне. Посеред теплого літа, під спокійним Волинським небом. Навколо ходили люди, до своїх мирно померлих родичів, бігали собаки, за парканом їздили маршрутки, працювали магазини, приймали документи в університети, дорожчав бензин. А на сході війна, війна висмикує долі, лишаючи пустими очі і серця, заповнюючи кладовища квітами. Я не озиралася на ту маму, я навіть не хочу думати, що відчуває вона, дивлячись у землю, де вже назавжди лежить їі син. 

Фото десь з стрічки ФБ, автора не виявила.